Один старець так казав учням:

– Коли цар хоче взяти вороже місто, то насамперед утримує воду та їстівні припаси.
Ворог, гине з голоду, змушений скоритися йому. Так і з гріхами.
Якщо людина житиме в пості та молитві, то ворог, послабшавши, залишає її душу.