АПОСТОЛЬСЬКЕ ЧИТАННЯ Друге послання святого апостола Павла до Коринфян, 11:31–12:9. 11.10.2026 в 11:03
Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який благословенний навіки, знає, що я не кажу неправди.
У Дамаску правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук.
Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об’явлень Господніх.
Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому — чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог — був узятий до третього неба.
І чоловіка я знаю такого, — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог, — що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.
Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, — хіба тільки своїми немочами.
Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.
А щоб я через пребагато об’явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, — посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.
І сказав Він мені: «Досить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі». Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
ТЛУМАЧЕННЯ АПОСТОЛЬСЬКОГО ЧИТАННЯ1. Блаженний Феофілакт Болгарський
Про смирення та небезпеку духовної гордості
Апостол Павло згадує про великі духовні об’явлення, яких він удостоївся, проте не прагне звеличити себе перед людьми. Він розуміє, що навіть духовні дари можуть стати приводом для гордості, якщо людина почне приписувати їх власним заслугам.
Блаженний Феофілакт пояснює, що Павло говорить про свої об’явлення стримано, аби не підноситися над іншими. Згадуючи про неміч, апостол показує, що його сила та служіння залежать від Божої благодаті, а не від людської слави.
Настанова для нас: не хвалися своїми духовними здобутками, молитвами чи добрими справами. Усе добре, що маємо, повинно спонукати нас до вдячності Богові, а не до зверхності над ближніми.
2. Святитель Іоанн Златоуст
Про випробування та силу Божої благодаті
Святитель звертає увагу на слова Господа: «Досить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі».
Апостол просив Господа звільнити його від тяжкого випробування, але отримав відповідь, яка відкрила йому глибший духовний сенс скорботи. Бог не завжди усуває труднощі, проте дає благодать, щоб людина могла витримати їх і залишитися вірною Христу.
Святитель Іоанн Златоуст наголошує: саме серед переслідувань і небезпек особливо виявляється сила Божа, коли апостоли, попри людську слабкість, мужньо продовжують проповідувати Євангеліє.
Настанова для нас: не вважаймо випробування ознакою того, що Господь залишив нас. У скорботах просімо не лише про полегшення, а й про благодать, терпіння та силу не відступити від Бога.
Комментарии (0)
Оставить комментарий