Чому любов не живе без істини?

«Чи треба сперечатися про істину, якщо головне — це любов?» — таке кажуть часто, маючи на увазі, що, викриваючи лжевчення або відстоюючи праву віру, ми грішимо проти любові. Але що таке любов? Це просто привітність, м’якість, бажання не зіпсувати нікому настрій чи щось більше?
Учитель, який робить позначки в роботі учня, безсумнівно, завдає йому засмучення. Як і турботливі батьки, які не дають дитині цілодобово сидіти за комп’ютером і харчуватися цукерками. Лікар, який вимагає від пацієнта змінити харчування і спосіб життя, теж його зовсім не тішить, тим більше лікар-хірург. Але все це є справи любові, бо любов не завжди бажає ближньому комфорту, але завжди — добра.
Але, якщо ми хочемо ближньому добра, ми повинні знати, в чому воно полягає і як його знайти. Слово Боже говорить, що ми створені для нескінченного добра — для життя вічного і блаженного. І воно говорить, як його здобути — через праву віру в Христа. Істина має значення для вічної долі наших ближніх; саме тому відокремити любов від істини не можна.

Комментарии (0)

Оставить комментарий

    Задать вопрос батюшке

    *Почта

    *Вопрос

    ×