Неділя 26 січня Попразднство Богоявлення 26.01.2025 в 13:16

Попразднство Богоявлення

Мчч. Єрмила, диякона і Стратоника (бл. 315)

прп. Іринарха, затворника Ростовського (1616)

прп. Єлеазара Анзерського (Севрюкова) (1656)

Мч. Петра Авессаломіта (Анійського) (309-310)

прп. Якова, єпископа Нізібійського (350)

прп. Максима Кавсокалівіта (бл. 1365)

—

Послання святого апостола Павла

К ефе́сянам, Глава 4: 7-13

А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового. Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари! А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.

І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з́єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти (Еф.4:7-13).

—

Євангеліє від Матвія, Глава 4:12-17

Почувши, що Йоана ув’язнено, Ісус повернувся в Галилею і, покинувши Назарет, пішов і оселився в Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая: “О земле Завулона та земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє! Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, — зійшло їм світло.” З того часу Ісус почав проповідувати й говорити: “Покайтесь, бо Небесне Царство близько.” (Мт.4:12-17)

—

Послання святого апостола Павла

до Тимофія 1-е, Глава 1:15-17

Вірне це слово й повного довір’я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я — перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя. Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь (1Тим.1:15-17).

—

Євангеліє від Луки, Розділ 18:35-43

І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині. Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.

Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить. І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!” Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!” Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав: “Що хочеш, щоб я зробив тобі?”

“Господи”, — сказав той, — “щоб я прозрів!” Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.” І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І ввесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові (Лк.18:35-43).