Святі про гріх осуду 25.08.2024 в 11:28

Колись у скиту брат впав у гріх. Братія, зібравшись, послали за аввою Мойсеєм. Авва взяв худий кошик, наповнив його піском і так пішов. Ченці, що вийшли до нього назустріч, запитали його: «Що це означає, отче?»

Старець відповідав їм: «Це гріхи мої сиплються позаду мене — але я не бачу їх, а прийшов тепер судити чужі гріхи».

Братія, почувши це, нічого не стали говорити ченцеві, який оступився, але пробачили його.

—

Тому, хто не вміє розрізнити, що добро і що зло, не личить судити, хто добрий, а хто злий із людей. Людина, яка знає Бога, — добра; а коли вона не добра, то значить, не знає Бога і ніколи не буде пізнана від Нього: адже єдиний спосіб до пізнання Бога — це доброта.

Прп. Антоній Великий

—

Хто звинувачує брата свого в ваді його, той обвинувача собі знаходить у Бозі.

Ісаак Сирин Ніневійський

—

Вуха свого не підставляй, щоб почути погане про інших, але будь поблажливо жалісливий до людей, і живий будеш.

Прп. Антоній Великий

—

Чому ми засуджуємо братів своїх? Тому, що не намагаємося пізнати самих себе. Хто зайнятий пізнанням самого себе, тому ніколи помічати за іншими. Засуджуй себе — і перестанеш засуджувати інших.

Прп. Серафим Саровський

—

Люди здебільшого судять і про інших по собі

Свт. Іоанн Златоуст

—

Я наказую тобі не судити людину не тому, що дії її не заслуговують осуду, а тому, що вона чужий раб, тобто не твій, а Божий.

Свт. Іоанн Златоуст