☦️ Євангеліє дня — 25 жовтня 2026 року 25.10.2026 в 21:08

21-ша неділя після П’ятидесятниці

Воскресіння сина наїнської вдови

11. Після цього Ісус пішов до міста, що називалося Наїн; і з Ним ішли багато Його учнів та безліч народу.

12. Коли Він наблизився до міської брами, виносили померлого, єдиного сина в матері, а вона була вдовою; і багато людей із міста йшли з нею.

13. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: «Не плач».

14. І, підійшовши, доторкнувся до нош; ті, що несли, зупинилися. І Він сказав: «Юначе! Кажу тобі, встань!»

15. Померлий підвівся, сів і почав говорити; і Ісус віддав його матері.

16. І всіх охопив страх, і славили Бога, кажучи: «Великий пророк постав між нами», і «Бог відвідав народ Свій».

Коротке тлумачення блаженного Феофілакта Болгарського

Блаженний Феофілакт звертає увагу на те, що Христос здійснює це чудо не на прохання вдови, а зі Свого милосердя. Жінка навіть не встигла попросити Господа про допомогу — Він Сам побачив її страждання.

Святий також пояснює, що воскресіння юнака засвідчило владу Христа над смертю. Господь не просто зцілив хворого, а повернув до життя того, кого вже несли ховати. Доторкнувшись до похоронних нош, Христос показав життєдайну силу Своєї людської природи, з’єднаної з Божеством.

Духовний висновок: Бог бачить наш біль навіть тоді, коли ми не знаходимо слів для молитви. Його милосердя перевершує наші очікування, а тому не слід втрачати надії у важких обставинах.

У тлумаченні цього євангельського епізоду важливо не приписувати святителю Іоанну Золотоустому слів, які не підтверджені його конкретним твором. Проте загальний духовний висновок узгоджується з його численними повчаннями про милосердя та любов до ближнього.

Християнин покликаний не залишатися байдужим до чужого горя. Христос побачив скорботу вдови й Сам наблизився до неї. Так само й ми маємо не лише співчувати словами, а й допомагати конкретними справами.

Духовний висновок: справжня любов не чекає, поки її попросять про допомогу. Вона вміє помічати страждання, підтримувати засмучених і приносити розраду тим, хто переживає випробування.

— Чи помічаю я біль людей, які перебувають поруч зі мною?

— Чи підтримую тих, хто переживає самотність, втрату або скорботу?

— Чи довіряю Богові тоді, коли не бачу виходу зі складної ситуації?

Головна думка дня: Господь є джерелом життя, милосердя й надії. Не проходьмо повз чужу скорботу та не втрачаймо віри у Божу допомогу.

Господи Ісусе Христе, навчи нас милосердя, зміцни нашу віру та даруй утіху всім, хто плаче й страждає. Амінь