Євангеліє від Луки, 5:1–11. Зачало 17. 11.10.2026 в 11:05

І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.

І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.

І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.

А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: «Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід».

А Симон сказав Йому у відповідь: «Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода».

А зробивши оце, вони безліч риби набрали, і їхній невід почав прориватись.

І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.

А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: «Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!»

Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: «Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!»

І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.

1. Блаженний Феофілакт Болгарський

Про послух Христу та духовну ловитву людей

Пояснюючи цей уривок, блаженний Феофілакт звертає увагу на готовність Симона Петра виконати слово Господа. Петро був досвідченим рибалкою, знав, що цілу ніч праця була марною, і все ж таки не заперечив Христові.

Його слова «за словом Твоїм укину невода» свідчать про віру та послух. Петро не покладається лише на власний досвід, а довіряє Христу.

Феофілакт також пояснює подію в духовному сенсі: ловитва риби є образом апостольської проповіді. Як рибалки зібрали в сіті багато риби, так апостоли через проповідь Євангелія приводили людей до Церкви. А допомога іншого човна нагадує про співпрацю пастирів і вчителів Церкви в переданні апостольського вчення.

Настанова для нас: слухати Слово Боже недостатньо — потрібно втілювати його у своєму житті. Довіра до Христа має виявлятися в послуху Його заповідям, у молитві та добрих справах.

2. Святитель Іоанн Златоуст

Про покликання учнів і готовність іти за Христом

У своєму тлумаченні паралельного епізоду про покликання рибалок у Євангелії від Матвія святитель Іоанн Златоуст звертає увагу на те, що Господь обирає простих рибалок, а не тих, хто сподівався на власну мудрість, становище чи красномовство.

Це показує, що для Божого служіння важливі не зовнішня слава та людська перевага, а готовність серця прийняти поклик Христа.

Апостоли залишили звичне заняття й пішли за Господом. Їхній приклад свідчить про рішучість: коли людина розпізнає Божий поклик, вона має бути готовою змінити своє життя заради вірності Христу.

Настанова для нас: Господь може покликати кожного до служіння — у родині, у храмі, у праці, у турботі про нужденних. Не кожен стане апостолом, але кожен може бути вірним Христу на своєму місці.

3. Про слова Петра: «Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!»

Побачивши дивовижний улов, Петро усвідомив велич Божої сили та власну гріховність. Його реакція нагадує нам, що справжня зустріч із Богом не породжує самовпевненості, а відкриває людині потребу в покаянні.

Водночас Христос не відкидає Петра. Він говорить йому: «Не лякайсь». Господь бачить не лише людську слабкість, а й можливість духовного оновлення.

Настанова для нас: не виправдовуймо свої гріхи, але й не впадаймо у відчай через них. Щиро каятися, виправляти життя та йти за Христом — ось шлях, який Господь відкриває людині.