Євангеліє від Матвія 21:33–42 Євангеліє від Матвія 5:14–19 07.09.2025 в 13:07
Євангеліє від Матвія 21:33–42
—
Послухайте іншої притчі.
Був господар один.
Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець;
ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем;
від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
————————————————————
Тлумачення. Святитель Феофілакт Болгарський:
Людина «господар дому» є Господь, названий людиною за Своєю людинолюбністю.
Виноградник – народ іудейський, насаджений Богом у землі обітованій, як сказано: «ввів я, насадив їх на гору Святу Свою» (Вих. 15:17).
Огорожа означає або закон, який не дозволяв іудеям зливатися з язичниками за допомогою шлюбів, або ж – святих ангелів, які охороняли Ізраїль.
Точило – жертовник; вежа – храм; виноградарі – вчителі народу, фарисеї і книжники.
Відлучився Господь Бог, коли перестав говорити з євреями в стовпі хмарному; або віддалення означає довготерпіння Боже.
Бог ніби віддається сну або віддаляється, коли довго терпить і не карає негайно за наші неправедні вчинки.
Час плодів настав за часів пророків.
Послані раби – це пророки, яких по-різному ображали виноградарі, тобто сучасні пророкам лжепророки і лжевчителі, негідні вожді народу.
<…>
Нарешті, був посланий Син Божий, який з’явився у плоті. <…>
Але виноградарі, побачивши Сина, сказали: це спадкоємець: підемо, вб’ємо його».
Так ті самі іудеї, які говорили: «це – Христос», вони ж Його і розіп’яли.
«Вивели геть з виноградника і вбили» – це означає: Христос відданий на смерть поза містом.
Але, як ми говорили, що виноградником називається народ, то фарисеї, злі виноградарі, умертвили Сина Владики поза виноградником і в цьому сенсі, тобто поза бажанням безхитрісного народу.
Отже, коли прийде господар виноградника, що він зробить з цими виноградарями?
Кажуть Йому: лиходіїв цих віддасть злій смерті, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які будуть віддавати йому плоди в свій час.
<…> Господин виноградника – Бог Отець; Він послав Свого Сина, якого іудеї вбили.
Коли Він прийде, тобто коли погляне на беззаконня, вчинене начальниками, тоді «злодіїв цих піддасть страшній смерті»<…>.
А виноградник Свій віддасть іншим виноградарям, тобто апостолам і християнським вчителям.
Можеш під виноградником розуміти і Божественне Писання: в ньому огорожа – буква; викопане точило – глибина духу; вежа – піднесене богословське вчення.
Це Писання спочатку було довірене злим виноградарям – фарисеям і книжникам, але потім Бог передав його нам, які ретельно його обробляємо.
І в цьому сенсі фарисеї вбили Господа поза виноградником, тобто всупереч тому, що про Христа говорило Старозавітне Писання.
Ісус каже їм: невже ви ніколи не читали в Писанні: камінь, який відкинули будівельники, той самий став головою кута? Це від Господа, і є дивно в очах наших?
Тому кажу вам, що відімнеться від вас Царство Боже і дано буде народу, що приносить плоди його;
і той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він впаде, того розчавить.
Каменем називає Себе Самого, а будівельниками – вчителів іудейських, які відкинули Його, як непотрібного, сказавши: «Ти самарянин, і… біс у Тобі» (Ін.8:48).
Але Він, воскресши з мертвих, покладений на чолі кута, тобто став Главою церкви, з’єднуючи іудеїв і язичників єдиною вірою.
<…> Христос з’єднав усіх єдиною вірою.
Цей кут дивний, і від Господа, бо церква, що містить і об’єднує нас вірою, – Божественного походження; вона гідна великого подиву за своїм чудовим устроєм.
Дивний кут цей і в тому сенсі, що слово Христове затверджене і засвідчене чудесами, так що устрій церкви дивний.
Царство Боже, тобто близькість до Бога, відібрано від іудеїв і передано тим, хто увірував.
Іудеї, спіткнувшись об камінь, тобто спокусившись Христом, будуть розтрощені і при другому приході, хоча і тепер вже розчавлені ним, тобто розсіяні всюди по землі.
І чуючи притчі Його, первосвященики і фарисеї зрозуміли, що Він про них говорить, і намагалися схопити Його, але побоялися народу, бо Його шанували за Пророка.
І тут зауваж, як народ, простий і безхитрісний, слідує істині, а вчителі закону замишляють зло.
Євреї й донині намагаються прийняти Ісуса, але не можуть повірити в Нього.
Вони приймуть антихриста і поклоняться йому, а Христос не буде ними прийнятий, тобто пізнаний. [1]
——————————
Євангеліє від Матвія 5:14–19
Ви світло для світу.
Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім;
а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
Комментарии (0)
Оставить комментарий