З недільним днем! 18 жовтня 2026 року Неділя 20-та після П’ятидесятниці Глас 3-й. Посту немає. 18.10.2026 в 12:36

Сьогодні згадуємо:

• Мученицю Харитину Амісійську (Понтійську), яка постраждала за віру Христову (304 рік).

• Собор святителів Московських: Петра, Феогноста, Олексія, Кипріана, Фотія, Іони, Геронтія, Іоасафа, Макарія, Филипа, Іова, Єрмогена, Тихона, Петра, Філарета, Іннокентія та Макарія.

• Преподобних Даміана, пресвітера й цілителя, Єремію та Матфея, прозорливих, Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх печерах.

• Преподобну Харитину, княгиню Литовську, ігуменю Новгородську (1281 рік).

• Священномученика Діонісія, єпископа Александрійського (264–265 роки).

• Мученицю Мамелхву Перську (близько 344 року).

• Преподобного Григорія Хандзійського, архімандрита (861 рік).

• Собор святих Марійської митрополії.

• Преподобносповідника Гавриїла (Ігошкіна), архімандрита Мелекеського (1959 рік).

НЕДІЛЯ — ДЕНЬ ГОСПОДНІЙ

Неділя — це особливий день у житті кожного православного християнина, адже саме цього дня ми згадуємо славне Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Це час, коли ми покликані зупинитися серед щоденних турбот, прийти до храму, піднести свої молитви до Господа та подякувати Йому за все, що маємо.

У сьогоднішньому Євангелії Господь говорить нам: «І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само» (Лк. 6:31).

Здавалося б, такі прості слова, але скільки в них глибини! Кожен із нас хоче, щоб його любили, поважали, прощали й підтримували у важку хвилину. Тож і ми повинні навчитися так само ставитися до своїх ближніх. Не словами лише, а передусім власними вчинками виявляти любов, терпіння та милосердя.

Часом нам буває нелегко пробачити образу, стримати гнів або відповісти добром на недобре ставлення. Але саме в такі хвилини й виявляється, наскільки ми намагаємося жити за Христовими заповідями. Адже любити ближнього — це не тільки любити тих, хто ставиться до нас добре, а й молитися за тих, із ким маємо непорозуміння, не бажати нікому зла та не дозволяти образі оселитися в нашому серці.

Тож нехай ця неділя стане для кожного з нас нагодою примиритися, попросити пробачення, підтримати того, кому важко, і щиро подякувати Господу за Його милість. Пам’ятаймо: іноді навіть невеликий добрий вчинок може стати для іншої людини великою втіхою.

ЩО СЬОГОДНІ МОЖНА ЗРОБИТИ ЗАРАДИ ХРИСТА?

Віра зростає тоді, коли ми втілюємо її в життя. Не завжди для цього потрібні великі справи. Часто Господь чекає від нас простих, але щирих вчинків.

Помолімося за своїх рідних і близьких. Зателефонуймо тому, хто давно чекає на нашу увагу. Відвідаймо або підтримаймо людину, яка переживає скорботу. Знайдімо в собі сили попросити пробачення, якщо когось образили, і постараймося самі пробачити тим, хто завдав нам болю.

Не відповідаймо злом на зло, не поспішаймо засуджувати ближнього, а краще помолімося за нього. Відкриймо Святе Євангеліє, прочитаймо хоча б кілька рядків і поміркуймо, як застосувати почуте у власному житті.

Особливо піднесімо молитви за наших воїнів, за поранених, полонених, зниклих безвісти, за всіх, хто страждає від війни, та за мир в Україні. Згадаймо у молитві й наших спочилих рідних, просячи Господа упокоїти їхні душі.

А ввечері, перед сном, спробуймо тихо запитати себе: чи стало сьогодні комусь легше завдяки мені? Чи приніс я комусь радість, чи виявив терпіння, чи не образив ближнього словом або вчинком?

Такі запитання допомагають нам побачити власні помилки, смиренно покаятися та з Божою допомогою ставати кращими.

ПРИТЧА ДНЯ

Одного разу учні запитали старця:

— Чому погані звички легко опановують людину, а добрі важко вкорінюються в її серці?

Старець відповів:

— Що станеться, якщо здорове насіння залишити на сонці, а хворе закопати в землю?

Учні відповіли:

— Добре насіння, залишене без ґрунту, загине, а погане проросте й дасть поганий плід.

Тоді старець пояснив:

— Так буває і з людським серцем. Добрі вчинки людина іноді виставляє напоказ, шукаючи похвали, а власні недоліки ховає глибоко всередині, не бажаючи їх визнавати. Через це добро втрачає свою щирість, а приховані пристрасті зростають і руйнують душу. Тому плекайте добро в тиші серця, а свої недоліки не приховуйте від власної совісті — працюйте над собою з Божою допомогою.

Духовний висновок: не шукаймо людської похвали за добрі справи. Чинімо добро щиро, а власні помилки смиренно визнаваймо перед Богом і намагаймося виправляти.

Молитва святого праведного Іоанна Кронштадтського про любов до ближніх

Господи, навчи мене любити кожного ближнього мого, як самого себе, завжди й ні за що на нього не озлоблюватися.

Допоможи мені викорінити зі свого серця самолюбство, гордість, користолюбство, маловір’я та інші пристрасті.

Даруй нам взаємну любов, щоб ми перебували в єдності, мирі та злагоді. Нехай ніщо не відлучає нас від любові до Тебе й одне до одного.

Господи, навчи нас жити у взаємній любові та укріпи нас Духом Твоїм Святим. Утихомир у наших серцях пристрасті, які перешкоджають справжній, євангельській любові. Амінь.

Амінь.

ПОБАЖАННЯ

Нехай Господь укріплює кожного з нас у православній вірі, дарує мир душі й серцю, оберігає наші родини та допомагає нам не втомлюватися творити добро.

Нехай приклад святої мучениці Харитини навчає нас вірності Христу, молитви святих угодників Божих укріплюють нас у духовному житті, а Святе Євангеліє буде для нас світильником на життєвому шляху.

Молімося, щоб у наших домівках панували любов, взаєморозуміння та прощення, щоб у серцях не згасала надія, а в наших учинках завжди виявлялася християнська любов.

Нехай Господь благословить нашу Україну миром, збереже наших захисників, утішить усіх скорботних і подасть кожному з нас сили нести свій життєвий хрест із вірою, терпінням та надією на Його милість.